14 березня в Україні вшановують добровольців
14 березня в Україні вшановують добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Ця дата — не просто календарна подія. Це точка відліку нашої сучасної незламності. У 2014 році перші 500 бійців прямо з Майдану поїхали на полігон, щоб змінити дерев’яні щити на залізні автомати. Тоді вони врятували державу, давши нам час оговтатися і збудувати армію.
І 2014-й, і 2022-й роки показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил. У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.
Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії: збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю. Серед добровольчих формувань, котрі гідно долучалися до відсічі ворогу в XX столітті, слід згадати загони Вільного козацтва та Гайдамацький кіш Слобідської України в часи Української революції 1917–1921 років, січовиків Карпатської Січі в 1938–1939 роках, воїнів УПА та партизан у часи Другої світової війни.
Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини.
Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму.
Добровольчий рух приніс у наше військо гнучкість. Саме добровольці та волонтери стали містком, через який у ЗСУ прийшли найсучасніші технології. Ми навчилися воювати розумом, а не лише числом. Це армія вільних людей, які знають, за що вони стоять.
Проте ця свобода має гіркий присмак. Багато тих, хто першими ступив на шлях боротьби, сьогодні дивляться на нас із фотографій на меморіалах. Ми схиляємо голови перед кожним, хто віддав життя за Україну.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити! Дякуємо кожному захиснику і кожній захисниці.
Слава українським добровольцям! Слава Україні!
День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Ця дата — не просто календарна подія. Це точка відліку нашої сучасної незламності. У 2014 році перші 500 бійців прямо з Майдану поїхали на полігон, щоб змінити дерев’яні щити на залізні автомати. Тоді вони врятували державу, давши нам час оговтатися і збудувати армію.
І 2014-й, і 2022-й роки показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил. У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.
Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії: збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю. Серед добровольчих формувань, котрі гідно долучалися до відсічі ворогу в XX столітті, слід згадати загони Вільного козацтва та Гайдамацький кіш Слобідської України в часи Української революції 1917–1921 років, січовиків Карпатської Січі в 1938–1939 роках, воїнів УПА та партизан у часи Другої світової війни.
Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини.
Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму.
Добровольчий рух приніс у наше військо гнучкість. Саме добровольці та волонтери стали містком, через який у ЗСУ прийшли найсучасніші технології. Ми навчилися воювати розумом, а не лише числом. Це армія вільних людей, які знають, за що вони стоять.
Проте ця свобода має гіркий присмак. Багато тих, хто першими ступив на шлях боротьби, сьогодні дивляться на нас із фотографій на меморіалах. Ми схиляємо голови перед кожним, хто віддав життя за Україну.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити! Дякуємо кожному захиснику і кожній захисниці.
Слава українським добровольцям! Слава Україні!
Коментарів 0