Інформаційна світлина

Депортація кримських татар — це насильницьке виселення кримськотатарського народу з Криму, здійснене радянською владою у 1944 році.
Депортація розпочалася 18 травня 1944 року за наказом керівника СРСР Йосип Сталін. Операцію проводили працівники НКВС під керівництвом Лаврентій Берія. Протягом кількох днів із Криму було примусово вивезено приблизно 180–200 тисяч кримських татар. Радянська влада звинуватила кримських татар у нібито масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Друга світова війна. Однак історики вважають ці звинувачення безпідставними та колективним покаранням цілого народу.
Як відбувалася депортація Людей будили серед ночі та давали 15–20 хвилин на збори. Сім’ї вивозили у товарних вагонах.
Основними місцями заслання стали Узбекистан, а також райони Казахстан, Таджикистан та Урал. Через важкі умови дороги та життя на спецпоселеннях загинули десятки тисяч людей. Кримські татари втратили свою батьківщину — Крим. Було зруйновано багато культурних пам’яток, змінено назви населених пунктів.Повернення на батьківщину стало можливим лише наприкінці 1980-х років. В Україні 18 травня відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу.скачать dle 12.1

Коментарів 0